“Колимські закували зозулі”
Колимські закували зозулі,шумує потік, молода шипшинажовтавий стромить лист
Легкі хмаркина порцеляновому виснуть небі
А я на цій модриновій колодічитаю про засланця-пустуна
Пусте, пустуне
Читать дальше
Колимські закували зозулі,шумує потік, молода шипшинажовтавий стромить лист
Легкі хмаркина порцеляновому виснуть небі
А я на цій модриновій колодічитаю про засланця-пустуна
Пусте, пустуне
Голос зозулі, мов двері на вітрі,в темному лісі протяжно
Хто на порозі стоїть тогосвітнімі прочиняє: хить та хить-хить
Зайде і вийде
Вийде і стане,тишу протяжну за ручку