думок - Популярные cтихи, рассказы и фанфики

Я не людина, я рослина,а часом я мале листя,
Співало дванадцять дівчаток: ой, стелися, хрещатий барвінку,і сонце в ріці веретеном зеленим
Написана єдина істина: рости
Хвала усьому, що росте,хвала усьому, що існує

На відстані думок, на один скид повіки,любове ти моя, вербова,
Послухай, ллється шкло — то півень кукуріка,і хата крейдяна за співом відплива
Там пучками лози благословлялись води,що вийшли з берегів на безмір весняну,аби, сягнувши вуст,...