вітрові - Popular Poems and stories from category

Ваготіти вітрові сім’ям кропив’яним —погідна порожнеча хай не приймає крику
Рунь до руниці — злагода кольору —зменшує відстань до тебе, найближчої
Все те узлісся обнесе пусткою,дні мурашині минулись невмічені,слід перешила трава-саморосл...

1
На вітрові сад просвітліві сплеснув раптово листками,немов після довгих дощівприйшов він нарешті до тями
І пам’ять збудилась зі снуі щось пригадала далеке:і річку в безмежжі сумну,плавбу із «варягів у греки»
2