1 min read
Слушать

Через роки

За О.

І знов, сяйнувши з вінець винних,

Ти пропекла мене

Дитинним зламом вуст

У водограї чорних кіс.

Я поринаю в темні

І знову п’ю з твоїх

Забуті сни про поцілунки,

Про білі віхоли ночей.

І ти смієшся переливне,

І грає чаша золота.

І стан твій в хутрах

Блакитний вітер огорта.

І як, вдихаючи ці трунки,

Себе не бачити в вінці,

Як не згадать твої

На критім зорями лиці?

0
0
48
Give Award

Мозолевський Борис

Стихи Мозолевського Бориса. (4 февраля 1936 — 13 сентября 1993) — советский и украинский археолог и литератор, кандидат исторических наук. Автор…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+