Буває іноді старий

Буває, іноді

Не знає сам, чого зрадіє,

Неначе стане молодий,

І заспіває… як уміє.

І стане ясно перед

Надія ангелом святим,

І зоря, молодость його,

Витає весело над ним.

Що ж се зробилося з старим,

Чого зрадів оце?

Того,

Що, бачите, старий

Добро якесь комусь зробить.

А що ж, як зробить?

Добре

Тому, чия душа і

Добро навчилася любить!

Не раз такому любо стане,

Не раз барвінком зацвіте.

Отак, буває, в темну

Святеє сонечко загляне,

І в темній ямі, як на те,

Зелена травка

Перша половина 1849,

Косарал]