Сиві гуси у ніч відкричали
За моря, за моря, за
На обличчі моєї
Не світилася жодна зоря.
Спало небо, пусте і задимлене,
Я з тобою прощався вві сні.
Десь далеко, аж наче за Димером,
Віщували світанок півні.
1 мин
СлушатьСон
0
0
12
Подарок
Мозолевський Борис
Стихи Мозолевського Бориса. (4 февраля 1936 — 13 сентября 1993) — советский и украинский археолог и литератор, кандидат исторических наук. Автор…
Другие работы автора
Маленький париж
Прийду колись, життям шаленим зморений, В твій тихий дім між містом і селом, Де двері за бамбуковими Ще пам’ятають рук моїх тепло…
Напруга
Інженерові-енергетику М Прокидайся, інженере, Ковдру сну під ноги вергай Морок ночі…
До читача
Ця історія туманна В ній то зустріч, то розлука Ця історія у Відцвітала й знов цвіла…
Приморськ
На бригаді заврожаїлися сливи, Возсідали баклажани на возах Я приїхав у Приморськ такий щасливий, Привітався тепло, скинувши рюкзак…
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
