1 мин
Слушать(AI)З кохання плакав я ридав
З кохання плакав я,
Над бором хмари
Той плач між нею, мною став
Мамуровим
Пливуть тужіння
Вернися з
Спадає лист на вівтарі
Кучерявим
Уже десь випали
Над бором хмари
Розбиті ніжні вороги
Мармуровим
Самотня ти, самотній
Весна! — світанок! —
Обсипалась душа твоя
Вранішняя вишня…)1917
Павло Тичина
Па́вел Григо́рьевич Тычи́на (рус. дореф. Павелъ Григорьевичъ Тычининъ; укр. Павло Григорович Тичина; 1891[2]—1967) — украинский советский поэт и
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Скорбна мати
Проходила по Обніжками, межами Біль серце Блискучими ножами
Там тополі у полі
Там тополі у полі на Хтось на заході жертву приніс) З буйним вітром, свавольним і диким, Струнко рвуться кудись в
Загупало в двері прикладом
Загупало в двері прикладом, заграло, зашкрябало в шибку — Ану, одчиняй, молодице, чого ти там криєшся в хаті Застукало в серці, різнуло: ой горе це ж гості до мене
Один в любов
Один в любов, а другий в містику,а третій в небо, де І от якомусь гімназистикувкраїнську музу віддали І от перебивають копіюз солодких руських поетес Ідуть з утопії в
