2 min read
Слушать

Через товщу простору та часу

Далекий поклик зваби та жаги,журо моя, далекосте співуча:вже вийшов голос мій за берегиі обрій перевищив, наче кручу.

О невимовносте, нетанність крижана,вже крізь яку і зелень проступила.

Та в поклику ні берегів, ні дна,і зглибити його, як біль — несила.

До губ тулю дуплянисту дуду,видмухую не голос, а пилюку.

Повітря клейкувате на медув суцільний гул посклеювали звуки:грай гайвороний, жайвороний спів,скрип дерева, розсохлої підлоги, —і позлипались карамельки слів,які носив був за щокою довго.

Все в купі, мішма: солод і смола,шмат бурштину, і дьоготь, і вощина,прожилки, скельця, пір’я для крила —все склеєне, злютоване в

Ой, відокрем і духом роз’єднай,із слова «ліс» хоч вилущи «вільшину»,бо поклик зваби й згуби, як вода,давно уже перетворивсь в крижину.

Та чую, чую: тріщина біжитьпо Клязьмі,

Рузі,

Вовчій та Славуті,і голос поточкований струмитьне ручаєм, а пухирцями ртуті:— ко-ха-на-ві-що-ден-ні-му-ки-ці —— минуле-чи — достой-не-покли-кання?!.

З губ спорскують краплини-пухирці,тяжіючи до змісту, до єднання:і я ось-ось все висловлю, стривай,лиш хай спаде вода й відкриє мої

Перед очима вироста трава,і кличе пташка з погніздов’я: — Лю-бий!***

0
0
87
Give Award

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Дорога через лес. За кладбищем - больница...
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+