1 min read
Слушать(AI)Як упав же він з коня
Як упав же він з конята й на білий сніг.— Слава!
Слава! — докотилосьі лягло до ніг.
Ще як руку притуливк серцю ік свому.
Рад би ще він раз побачитьотаку зиму.
Гей, рубали ворогівта по всіх фронтах!
З криком сів на груди ворон,чорний ворон-птах.
Вдарив революцйонер —захитався світ!
Як вмирав у чистім полі —слав усім привіт.1919
Павло Тичина
Па́вел Григо́рьевич Тычи́на (рус. дореф. Павелъ Григорьевичъ Тычининъ; укр. Павло Григорович Тичина; 1891[2]—1967) — украинский советский поэт и
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Ой не крийся природо
Ой не крийся, природо, не крийся,що ти в тузі за літом, у тузі У туманах ти сниш… А чогось так сичірозридалися в лузі Твої коси від смутку, від сумувкрила прозолоть, ой ще й кривава Певно, й серце твоє взолотила печаль,що така ти ла...
Вітер з України
Нікого так я не люблю,як вітра вітровіння Чортів вітер Проклятий вітер Він замахнеться раз —рев
Хтось гладив ниви все гладив ниви
Хтось гладив ниви, все гладив ниви, Ходив у гніві і сіяв співи: О, дайте грому, о, дайте зливи Нехай не сохнуть злотисті гриви
Розкажи розкажи мені поле
Розкажи, розкажи мені, поле: Чого рідко ростуть колосочки — Ой дощів мені б треба, дощів, а не поту, Бо той піт прилипа до брудної сорочки,
