1 мин
Слушать(AI)Чорно-синяву рінь гризучи
Чорно-синяву рінь гризучи,
Нарікає і стогне ріка.
Поруч мене — гнучка і струнка,
Як скельниця оця на плечі.
По узбіччю, поритім від злив,
Кілька хмурих ялиць поп’ялось.
Бистриною підскочив лосось,
Каменюку ведмідь покотив.
Все могутніша мова
І щороку понуріші дні.
Та в печері, при вірнім огні,
Дві міцні і гарячі руки.
Ольжич Олег
Оле́г О́льжич (настоящее имя — Оле́г Алекса́ндрович Канды́ба, укр. Олег Олександрович Кандиба; 1907—1944) — украинский археолог, поэт и переводч
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Піхотинець
Душа відділилась від Ще там, на майдані міськім Врочиста така, білокрила, Літає і в’ється над ним
Ґоти
Похмурий день зачаївся в туманi Над бродом ржуть, полохаючись, конi Мiй меч бренить, та чую, що на гранiМене не зрадять крицевi долонi Учора твердо так, без
Незнаному воякові уривок з редакції 1940 року
Ольжич Олег – Незнаному воякові (уривок з редакції 1940 Багато нам вогників кволих На всяких трясовинах квітло У мряку сьогодні й
Душа обважніла як жорна
Душа обважніла, як жорна, В полоні страшного і злого Земля благодатна і До решти знеснлила ноги
