1 min read
Слушать(AI)В королівському палаці
Бронзовий вершникй досі на
Конає з розірваними грудьми.
Я знову у Буді.
Я знов у палаці,
Як давні знайомі, зустрілися ми.
Лишилася фреска тут
На закуреній димом стіні.
Чого ти всміхнулась,чужа королево,
Що хочеш сказати мені?
Чи, може, і справдівпізнала мене ти,
Згадавши, як в зали
Влетів я, людина з другої планети,
З гранатою у руці!
Коли ми явились,нові й незборні,
В розбомблене пекло твоїх палат.
І хлопець в куфайці,вмостившись на троні,
Чистив свій теплий іще автомат.1945,
Будапешт
Олесь Гончар
Оле́сь Гонча́р (укр. Олесь Гончар), полное имя — Александр Терентьевич Гончар (укр. Олександр Терентійович Гончар; 1918—1995) — украинский совет
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
“Був я в середні віки капітаном”
Був я в середні віки капітаном Пропадав по тавернах веселих І ще не дослідженим Сміливо я плив на хистких каравелах,
Сині тіні бредуть із Дунаю
Недалеко від Я одержав твого листа Спалахнули усі І немає уже моста
Гірський етюд
Мов дівчата худенькі, Розбрелись по безпліддю гір Дерев’яна гірська хатина, Чорних буйволів повен двір
Україна
Україна — плантаторське поле, Україна — лиш ярем скрипіння, Україна — плачі й голосіння, Які не вщухають ніколи