і обірви розлуки крок в безтямну ніч.
Стиснули груди болем стомлені зізнання,
мов хтось чужий - не ти - торкнувся пліч.
Завмерло все в твоїх очах: хвилини, дні, епохи.
Спинився час, лиш сполох серце підганя.
Відпустиш? Дозволиш вийти в цю, безглузду, осінь?
Не знаючи дороги... Навмання.
І роздиратимуть вітри старі латки на скронях,-
- мовчатиме сліпа, бездонна ніч.
Провівши до дверей...Без слів. Так назавжди проводять.
Пів кроку за поріг.Поклич...!
Зірви цю тишину, немов стару брудну завісу!
Доки́ вагань моїх не вистигли сліди.
Останній подих твоїх уст - завмре безсонне місто.
І впаде каменем до ніг твоє : - "Не йди!"
""Не йди!""
дата надходження: 23.12.2015
автор: Ruzhena
