1 мин
Слушать(AI)Змія
Змія рослинна й кущувата,змія покручена й слизька,мов мокра палиця картата,співає хлопцеві в руках.
Змія, мов рожа, гребенястаросте з-під каменя кущем.
Слова рослинні і хвилястізлітають радісним дощем.
Мов папороть, перед очамистає прапервісність твоя.
Ти ще рослина, ти ще камінь,тебе обкручує змія.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Поема про вітрини
Скляні очі кам’яниць,над ними чола балконів,рійний, стрійний танецьсвітла красок, тонів О місто, місто, місто –гігантний заліза та бетону тин О місто, місто, місто –задимлене в неба блакить алмазними зіницями вітрин Очі скляні кам’я...
Яворова повість
Мала Мав дяк в селі найкращу доню,дівчину явір покохав Почула плід у свому лоніпо ночі, п’яній від гріха Дізнавшись, дяк умер з неслави,мов ніч похмурний був і гнівний
Мій давній голос
Палкий, нічим незаспокійний,ловлю слова, мов барвні скельця Як же ж я терня туги рвійнез корінням вирву з штольні серця Терпке похмілля свіжих ранківп’янить, як і давніш п’янило Дивлюсь в блакитну призму склянки,де заламалось небо в...
Любов
У правилі математичнім світаза дужки викинена невідома,незнаний косинус днів наших літа В далекій подорожі, навіть вдомадарма шукати слів її німих Коли здається: пустку переміг,приходить тиха, наче ніч, утома Усміхнені, штудерні трі...
