2 мин
Слушать

Ідилія

Тонка, як волосінь, співка осіння барваі обриси плавкі розкрилених пташин;і літо залиша на виногронах карби,проміння запада до самих серцевин.

І рукавчаста тінь стоїть на перехресті —хто відцуравсь її при перших холодах?

Чому, чому мені ліг, наче знак на честі,до тебе дальній шлях?

До бубки потовчу весь виноград в давилі,а стомлена стопа вшанує тихий ґрунт,і струни продзвенять, що чують міць і силу,коли їх п’ять шулік ярливих люто рвуть.

Плиткий найперший хміль і радість полохлива,і нетля тче крилом шовки на каганці,і вибіга сльоза, засвічена, щаслива,щоб висвітлити вкрай весь подив на лиці.

Спалахнута, мов гнів, в своїх прозорих смутках,ти будеш боронить дзвінкий струмок вина,та не помітиш ти, що він на твоїх пучкахнавився самохіть, як зірвана струна.***

0
0
32
Подарок

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Другие работы автора

Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий

Сегодня читают

Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.