На вгороді коло
Барвінок не сходить.
Чомусь дівчина до
По воду не ходить.
На вгороді коло
Сохне на
Хміль зелений, не
Дівчина з хатини.
На вгороді коло
Верба похилилась.
Зажурилась чорнобрива,
Тяжко зажурилась.
Плаче, плаче та ридає,
Як рибонька
А над нею, молодою,
Поганець
Друга половина 1848,
Косарал]
