1 мин
Слушать(AI)До Німану
Адам Міцкевич в перекладі Максима
Мій рідний Німане!
Куди сплили ті води,
Що я в дитячі їх зачерпував долоні,
Що ними плавав я по дикому затоні,
Для серця буйного шукавши охолоди?
Лаура, з власної милуючися вроди,
Колись любила там свої квітчати скроні.
І відбиток її у хвиль сріблястім
Мутив сльозами я, не знаючи й негоди.
Мій Німане!
А де ж і горе те безкрає,
І щастя разом з ним, і золоті надії?
Малечих днів моїх де радощі яснії?
Де ще любіший нам юнацький шал літає?
Лаура де моя?
Де друзі молоді?
Минуло все… чому ж сльоза лиш не минає?
Рильський Максим
Стихи Максима Рильського. 1895—1964. Украинский советский поэт, переводчик, публицист, общественный деятель, лингвист, литературовед. Автор стих
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Моїй матері БГейне
Генріх Гейне в перекладі Максима Я звик високо голову держати, Бо маю честь і мужність без догани; Хай сам король мені у вічі гляне,
Коні
Води напившися з ясного джерела, Вертаються вони на поклики пастуші, І хитро щуляться у перволітків Хвилина — і табун мов буря понесла
Моя царівна
А я так кохаю, кого і не знаю, — Далеку царівну А Тобі одній, намріяна царівно, Тобі одній дзвенять мої пісні;
Поцілунок
У темній гущині її я наздогнав Вона, вже лежачи серед пахучих трав, Руками пружними од мене одбивалась Нарешті стишилась — і дивне диво сталось: