IБлагословенні води літ,
Літа Десни
І часу вічного
В однім осяянім іменні.
Благословенна срібна
Землі і неба, дня і ночі,
І золоті вогневі очі,
Де обнялись життя і смерть.
Священна чаша
В руках всеспільності й
І світ, об’єднаний у
Краси, і правди, і мети.
Благословенна
Судьби в щасливім одкровенні.
І многокрилля
В однім озоренім іменні.
II— Гей, ви, мої воли, та по степу,
А моря не
Ходить море під собою
Не
Виглядає зоря з-за гори
Не надивиться.
З гори та під гору від щастя до горя
Гей, далеко степу по стеблині
Не
Буде чи не. буде хто-небудь в долині
Там
Має себе море в одній воді
Сині
Гей, ви, мої воли, воленько на волі,
Вже й
IIЦвіркун сокиркою
Весло з водою, зими й весни.
Дрімає небо, і
Дорога зір на давню Десну.
По тій дорозі хто пройшов,
Той знає, що ті версти
Але — там першою
На грізній на своїй на варті.
Вона в душі його стояла,
Коли кривавивсь світ при нім,
І, як могла,
Його в стражданні
Вій був щасливий.
В нім
Огромний подих не защез.
Вій мав за честь судьбу народу,
Мав Революцію за честь.
У бистролітті, де
В безсмертя паспортів і віз,
Його нам образ воскресає,
Його надія — Комунізм.1977
