1 мин
Слушать(AI)І засміялась провесінь — Пора!
І засміялась провесінь: — Пора! —за Чорним Шляхом, за Великим Лугом —дивлюсь: мій прадід, і пра-пра, пра-пра —усі ідуть за часом, як за плугом.
За ланом лан, за ланом лан і лан,за Чорним Шляхом, за Великим Лугом,вони уже в тумані — як туман —усі вже йдуть за часом, як за плугом.
Яка важка у вічності хода! —за Чорним Шляхом, за Великим Лугом.
Така свавільна, вільна, молода —невже і я іду вже, як за плугом?!
І що зорю?
Який засію лан?
За Чорним Шляхом, за Великим Лугом.
Невже і я в тумані — як туман —і я вже йду за часом, як за плугом?..
Ліна Костенко
Ли́на Васи́льевна Косте́нко (укр. Лі́на Васи́лівна Косте́нко; род. 1930) — советская и украинская писательница-шестидесятница, поэтесса. Автор с
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Причмелені гномики
В пивничці на лото сиділи п’яні гномики Вони кричали: — Хтопоруйнував нам домики Вони горлали: — Мивсіх наб’ємо, налупимо Хтось усміхався: — Хми,—і розглядав крізь лупу їх
Лист
На одному з малих полустанків я чекаю поїздазранку Влаштувалась в кутку на лаві, щоб мене незнайшли цікаві Протяг має в’їдливий присмак паровозногосизого диму, і стоїть неумитий присмерк за розхитаними дверима Десь там брязкіт і скр...
Доля
Наснився мені чудернацький базар:під небом у чистому полі,для різних людей,для щедрих і скнар,продавалися різні Долі Одні були царівен не гірш,а другі – як бідні Міньйони Хто купляв собі Долю за гріш А хто – і за мільони
Ой ні ще рано думати про все
Ой ні, ще рано думати про все Багато справ ще у моєї долі Коли мене снігами занесе,тоді вже часу матиму доволі А поки що — ні просвітку, ні дня
