Бентежачи тремтитьз-поза повітря все снуєтьсяі випинає слух дугоюнемов стосується це ще к о г о с ь в менібезособовогоале ні зойко-стогонівлиш струмування тишів якій то згусне сніг до маски пожиттєвоїто розповзеться марлеюі губи вгадуєш по віддихуякий вміщає лише слово Богза що такі випробичим пустку виповнитьякщо на марев’яні баніводогінна вежа неухильно наїжджаєа смолокурня небо сваритьцегляним перстомдим то загускне в гавуто розповзеться волокнистим нудома з цегляного горла вивержується вгору договорі відчуваєш лише присутність страхув безособовому єствіглянеш в калюжупаперовий згароктак ніби тлив вогоньгазетну постатьде відбилось обгоріле слово зусебічщо й не вчитати…строй…***
1 min read
СлушатьПодвійна експозиція
0
0
22
Give Award
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…
Other author posts
“Обганяє хмара хмару”
Обганяє хмара хмару,куриться літак, мов дріт,в надра вигаслого жару,щоб поволеньки Шовкопрядний дощ тихенькоточить лощені Біль такий, ніби обценькиз тіла смикають кістки Та не змірять болю звуком,не змотать його, як нить…
Під новорічну ніч спогад
Сіллю снігів осіда каламуть піднебесна,зменшилась в зрості постать самотня в степу Ворон крилом прагне білість снігів перекреслить,чорно маха — обтина за стропою Слуху торкається чистий дзвінок кришталевий:звідки ці звуки течуть, як вода...…
Дубовий листок на снігу
Залатано пам’ять, мов драну сорочку,сніги зарівняли всі дати-рубці,і, ніби люстерко, торішній листочокти міцно затис у своїм кулаці А в ньому окрайчик весни віддзеркаливсь,осколок води та небесна блакить,і скрапують з шиї вишневі коралі,а пор...…
Малюнок в Софіївському соборі
У воді віддзеркалений косить косар:тне воду золочена криця —лягає покосом не хвиля, а жар,літає не ворон — жар-птиця А золота в небі Ще більше в воді,горять свіжо хмари відлиті І світ, мов горнило, де й ти змолодів,і книга життя не…
Comments
You need to be signed in to write comments