1 min read
Слушать(AI)Приxодили Стрічали шану й страх
Приxодили.
Стрічали шану й страх,
Здолавши багна, пущі і вертепи.
Приносили в приплющених
Своє блакитно-зеленаве небо.
Ми не зазнали радости.
Їх пестощі рвучкі і небуденні.
Зривалися.
Збиралися й ішли.
Їм скрізь були краї ще більш південні.
І діти ці, вони уже
Тікають в гори, наче вовченята,
І в них під чолом — синява озер,
Неспокій хвиль і далеч необнята.
Ольжич Олег
Оле́г О́льжич (настоящее имя — Оле́г Алекса́ндрович Канды́ба, укр. Олег Олександрович Кандиба; 1907—1944) — украинский археолог, поэт и переводч
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Піхотинець
Душа відділилась від Ще там, на майдані міськім Врочиста така, білокрила, Літає і в’ється над ним
Хтось метнув неминучу стрілу
Хтось метнув неминучу стрілу Захиталось струнке оперіння, І, негаданий креслячи лук, Під ногами тікає каміння
Люкреція
Давно ріка вернула в береги Давно нора засипалася в І місто мовчки зводить Вали із частоколами колючі
Ольвієць
Годi I лiру кидаю на барсову шкуру Серце ледаче давно — як фiал без вина Пiнявий трунок щасливо допито до дна,
