1 min read
Слушать(AI)Хтось метнув неминучу стрілу
Хтось метнув неминучу стрілу.
Захиталось струнке оперіння,
І, негаданий креслячи лук,
Під ногами тікає каміння.
Заступило веселкою зір.
Чисті барви на диво веселі.
Замість неба, і міста, і
Небувалі пливуть акварелі.
Ти, що мечеш всі стріли, один,
Тільки ласка — стріла твоя злотна:
Замість жаху бездонних глибин
Дать уздріти барвисті полотна!
Ольжич Олег
Оле́г О́льжич (настоящее имя — Оле́г Алекса́ндрович Канды́ба, укр. Олег Олександрович Кандиба; 1907—1944) — украинский археолог, поэт и переводч
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Знов вітри над землею вітри
Знов вітри над землею, І блакить, і розриви, і Сонну землю черкає Смерть черкає крилом голубим
Душа обважніла як жорна
Душа обважніла, як жорна, В полоні страшного і злого Земля благодатна і До решти знеснлила ноги
Межа
По рівній грані двох світів ідеш, Що, наче скло, невидима і гостра І тягне, рве глибинами без Одкрите серце ненаситний простір
На горі під лісом — біла хатка
На горі під лісом — біла хатка Біла дівчина виходить, біла цятка Над горою вдень шовкове Як воно, шовкова в грудях туга)
