Пливуть по небу
В далекії краї,
Летять із їми
Щочаснії мої
Туди, де та
Холодная дзюрчить,
Над нею та
Вербиченька шумить;
Схилилася вербиченька,
Мов дівчина смутна,
Неначе
В криниченьку вона.
А там гаї зеленії,
І луки у квітках,
І пісня
По луках і гаях.
Ой пісня та коханая,
То ріднії слова,
Од їх аж мліє серденько.
Палає голова!
В тій пісні все відбилося,
Що я люблю й любив,
І слухав би впиваючись,
А потім би й
Під згуки тії
У рідній
Туди пливуть ті хмароньки
Коли б туди й мені!..1884
