Я жив як усі
Я жив як усі і багном сьогодення не гребаврослинно по вуха захряснувши в ньому бо знав щодерева вростають корінням у землю та гіллям у небой дороги понука гостріш відчувається в
Я жив як усі у блюзнірство традицій по рота улізшиі спостерігав здерши разом з лицем очі із головияк віра руйнує матерію в душі сузір’я зліпившиале не стає невмирущість амеби безсмертям
Я жив як усі у рутині руїн по колінаі всесвіту куля чорнюща котилась в нікудиколесами вбита планета Земля оберталась невпиннопривчившись природньо сприймати усі неприродні
Я жив як усі ми у бовтанці гасел і закликів шаловчепившися в дзигі розжарені оскаженілих галактикі лиш одна гадка мене на тих дисках трималащо кожна людина то є все ж не підсумок — натяк.
Кацай Олексій
Другие работы автора
“Всмоктала чорна ряска зорепад”
Всмоктала чорна ряска зорепадхапа парсеки ротом безупиннов акваріумі трьох координатмій зорелітяк без води У склі безодніпогляд вже померху порожнечузгусло безгомінняі темно навкруги і ні шешерхлиш нескінченність зорі нишком І ось тоді я...
Нічні метелики
Мов монстр предковічниймісто спитьа в його нутрощахпоплямлена очиськами юрмаа чи розквяцянаобличчями пітьмавивчає вулочок нуднихнудотні мудрощів кавернометріїневігластвалунинесамовитозрадившисвої дитячі сниі сиві зорі на проміння спершись костурик...
Полярні зірки
Зірка Полярнамені сьогодні насниласьщо змерзнувши полинула у нічдо моєї домівкиі біля груби скрутиласьненаче зморена срібляста Вранцімільйони нових зорьзажеврілиза Здавалось пішов сніг та виявилось що ялітав уві сні й прокинувшись забувп...
Вертаємось
Пропахнувши торішнім листям,вкриває ультрафіолетмоє загублене князівствона найзабутішій з планет Бузкові хмари видихаєзаслаблий вітер зорь крихких Безгучно час перетераєзалізні клямри брам важких В степах зотліли