Атомне
Я галактик ваших
Не вивчав у екстазі німому.
Я — невидимий головастик,
Що живе у тобі самому.
Я — живого частка єдина,
Нас в тобі міліярди цілі.
Я так само, як ти — Людина,
Твій двійник у твоєму тілі.
Ми не знаємо, що назовні,
Ми кружляємо на електронах.
Є у нас урядовці
І вожді на державних тронах.
Ми не віримо в потойбічне,
Ми у нашому з головою:
Ти — це тільки стихія космічна,
Що не може бути живою.
Вірить в тебе — це визнавати,
Що над нами є Вищий Розум.
Отже, вийде:наші магнати
Тільки пси, що біжать за возом.
Та коли ми вийдем із
В те життя, що у мріях носили,
Чи розкаже сперма змертвіла,
Хто збудив материнські сили?
Мабуть, темінь лапами
Нас жбурляла тому до катівень,
Щоб з’явивсь хоч один головастик
Той, що стане з тобою врівень.1966
Руденко Микола
Other author posts
Уранці під колючкою
А може, це не так уже й важливо, Щоб завжди був відкритий І вільні перевали, вільні зливи, І в небі шелестіння вільних крил;
Жити можна
Є лісова дорога до села Туди іще бруківка не дійшла З десяток верст ідуть баби й діди, Щоб хліба в клунках принести туди
Гривна Мономаха
Пастух, що ніс провізію поживну, В святу неділю зібрану в домах, Знайшов у приміському лісі гривну, Яку носив на грудях Мономах
“Якби те що мені заболіло”
Якби те, що мені заболіло, Я покласти умів на скрипку: Чорна хмара догнала І ковтнула її, мов