Може й так

Може, й так.

Я не справдив

І малого

Але знаю:

В праці

Не скривила рука.

Може, й так.

Я одсталий для вас,

Віра моя

Але знаю:

Любов до пригноблених

В моїм серці росла і цвіла.

Може, й так.

Помилявся, схибив,

Згайнував, змарнував свій

Але руки

Потом солоним

Не раз і на раз.

Тільки брехня:

Я не кликав ніколи назад.

Не покличу й тепер!

До останнього

Свого поту з

Не обтер.

З

И

Ш

Ь”,

З

У

Ч”, 1923.