Може, й так.
Я не справдив
І малого
Але знаю:
В праці
Не скривила рука.
Може, й так.
Я одсталий для вас,
Віра моя
Але знаю:
Любов до пригноблених
В моїм серці росла і цвіла.
Може, й так.
Помилявся, схибив,
Згайнував, змарнував свій
Але руки
Потом солоним
Не раз і на раз.
Тільки брехня:
Я не кликав ніколи назад.
Не покличу й тепер!
До останнього
Свого поту з
Не обтер.
З
И
Ш
Ь”,
З
У
Ч”, 1923.
