Створив ти землю оболоки

* *

Створив ти землю, оболокий людину дотиком і дихом,чинив добро і діяв лихо,ти повнив дні й вершив ти роки.

Являвся пращуру, вогненнозлітав до хатнього порога.

На землю ти зсилав Дажбогаі вергав їй сліпу Морену.

Владав ти всесвітом,

Свароже!

Впаду на твар свою: воскресни!

Твого народу жрець безчеснийвклонився Одіну.

Чи ж гоже?

Яви лице у блискавицях!

Удар, розжар, розсип, розверзни!

Нехай хула в устах замерзне,і хай ім’я твоє іскриться!* * *