2 min read
Слушать

В лікарні

Концтабірна лікарня сіріє на горі

Із дерева і глини облуплений барак.

Якщо сюди приводять поранення старі

Умій перепочити, щасливий неборак.

Щороку випадає тут ніжитись мені

Аби хропів не вельми під ковдрою сусід.

Від ґанку видно волю — масиви ізбяні.

Яка похмура сірість — цей дерев’яний світ!

Так само будувались ще в домонгольськийчас

Лиш не було колючки та поміж нею брам.

А ген над видноколом, допоки день не вгас,

Багряне покривало готується борам.

І це в житті моєму одна із тих заграв,

Які зростили в серці потребу вільних крил.

О піднебесний простір!

Як пізно я узнав,

Що нас лікує тільки відкритий небосхил.

Кружляє гайвороння і губиться в полях.

Лечу болючим серцем за птахами услід:

Там, де сідає сонце, лежить прадавній

З оцих лісів мордовських до Золотих воріт.

Ще грізний Володимир залишив тут сліди:

Мордву минали вої — спішили до Булгар.

Вони шукати віру приходили сюди,

Проте Аллах не здужав згасить Перунівжар.

І я шукаю віру.

І ті, хто у

З Полтави, з–поза Львова) — за віруполягли.

Несуть їх тихі зорі на власному крилі:

Їм жити попід небом — там, де

Ворони нагуляли добрячий апетит

Горланять, бо нарешті скінчилася зима.

Це чорне птаство — ніби по сірому

Дороги на Вкраїну тобі нема, нема”.

0
0
Give Award

Руденко Микола

Стихи Руденко Миколы. (1920—2004) — украинский писатель, поэт и редактор, правозащитник, руководитель и один из основателей Украинской Хельсинкс…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

«И вырвал грешный мой язык!»
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+