Напис на книзі віршів
Напружений, незломно-гордий,
Залізних імератор строф
Веду ці вірші, як когорти,
В обличчя творчих катастроф.
Позаду — збурений
В похмурих загравах облуд,
Вони ж металом — morіturі
Сурмлять майбутньому салют,
Важкі та мускулясті
Пруживий одбивають ямб
Це дійсности а не
Звучить громовий дифірамб.
Ось — блиском — булаву
Скеровую лише вперед:
Це ще не лет, але вже наступ,
Та він завісу роздере.
Шматками розпадеться морок,
І ти, нащадче мий, збагнеш,
Як крізь тисячолітній
Розгорнеться простір без меж.
Збагнеш оце, чим серце билось,
Яких цей зір нагледів мет,
Чому стилетом був мій
І стилосом бував стилет.
Маланюк Євген
Другие работы автора
Присуд
Ані шаблі, ані Не схрестити в останнім герці: Та ж камінно-мертва душа, Те ж безлюбе і чорне серце
Візія
Все, що має статися, вже сталось День тверезий Праця з-під ярма Чи ж почую, як щодений
Будівлі дні ніхто не вирішив
Будівлі дні ніхто не вирішив, В очах від Вавилону — чорно На каторзі жорстоких Так тяжко душить слово-жорно
Стилет чи стилос
Стилет чи стилос – не збагнув Вагаються трагічні терези Не кинувши у глиб надійний якор,