Здригнеться гай гіллям напругим,
Повіє запахом
Концтабір там, де в тридцять
Вбивали молодих черниць.
Де підіймали їх на
Ґвалтівники тупі,
До дроту тягнуться берези
Чернички в білому вбранні.
Ні, їх оплакувать не варто:
Вони нас бачать крізь дроти.
Вони зійшлись на Божу варту,
Щоб наші душі вберегти.
Щоб вгамувати біль
І відігнати смуток
Зелені коси, білі
І незнищенний Отченаш.
