Ворони та голуби
Як можна пояснити ці
Природи чи суспільної доби:
Ще до схід сонця у мордовськім
З’являються ворони й голуби?
Ворон — мільйон, а голубів — десятки.
Вони у небо здіймуться ривком
І опромінені рухливі
Повідомляють: сонце за ліском.
Летять на тлі ранкової
Понад берези, вишки, сіножать.
І хочеться гукнути:
Боже правий!
Це ж душі тих, що у землі лежать.
А в небі те, що бачимо за дротом:
На сотню поліцаїв — кілька нас.
Смердить повітря над беззубим
Від матюків
То крук його потряс.
Це гайвороння вішало, вбивало.
І грабувало мертвих.
А
Мов правооборонцям мук
Суддя нас разом поза дріт запер.
Законом стало хиже беззаконня,
Бо ті, що судять,
І самі
Колючий дріт обсіло
На плечі нам сідають голуби.
Руденко Микола
Другие работы автора
Біла сторінка
Біла сторінка — віконце в душу, Через яке заглядає небо Що я сьогодні повідати мушу, Щоб не втрачати право на тебе
Як стати поетом
1Сьогодні всі уміють римувати Це нині не найважче ремесло Та є рядки, неначе груди з Не сіялось у них і не росло
Майже казка
Коли і де, і у якім Чи на землі, чи, мо’ й не на Те грішне “я” жило уже на світі І ноги мало, й п’ясті чималі
Сльота
За вологою шибкою дерево плаче, Сіре небо дощем капотить безупинно Ну, чого ти болиш, моє серце Щось у світі страшне учинитись повинно