1 min read
Слушать(AI)Взаємозв’язок
Твердішають в пальцях суглоби повільно,хоч тоншають жили в зап’ясті щодня,та я відчуваю: у нас є щось спільнез вербою, що зростом усіх обганя.
І слів не знаходжу, щоб шлях привітати,щоб пороху все розповісти про час,щоб лезом долоні граніт розпечататьі виявить спільність, що зріднює нас.
Аякже.
Усе пересноване часом.
Єднальні волокна все в’яжуть в одне,щоб кров у тобі на смолу запеклася,коли хтось зап’ястя вербі розітне.***
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
В Кижах
Між ребрами брусованої хатиросте трава, у вікнах дуплуватихсидять коти, і жевріють ледь-ледь,димлять ґноти, наповнюючи вщертьсамотністю присадкувате житло,де палахкоче дзеркальце, як Назад нема, немає вороття,з минулим розминається життя,і, п...
Через товщу простору та часу
Далекий поклик зваби та жаги,журо моя, далекосте співуча:вже вийшов голос мій за берегиі обрій перевищив, наче кручу О невимовносте, нетанність крижана,вже крізь яку і зелень проступила Та в поклику ні берегів, ні дна,і зглибити його, як...
“Ще вчора заглядав як в сховок до гнізда”
Ще вчора заглядав, як в сховок, до гнізда,і бачив щілин шість, шість отворів жаждливих,зозуля перелітна вже з голосу спада,і зелен-світ постав сьогодні, наче Спустошилось гніздо, і ти немов збіднів,бо ж до колишніх втрат щось нове додалося,ви...
Бути деревом
Б Шум даленіючий в мушлях насичувавсьспівом пташиним,з теплого отвору хміль вививавсь запашний,і виплітався, ніби струмок з-під крижини,з-поза хмарини промінь уже веснявий А на узбіччі шляху тополі стоять гордорослі—гнізда сорочі вінчают...