«То може станеться і друге диво»

To, може, станеться і друге

Євангельське?

Прийду, як Магдалина,

Тобі віддать остатнюю послугу,

І саме в ту хвилину, як у

Я буду гірко плакать, що

Тебе втеряла, – раптом я побачу,

Що ти воскрес і просіяв від

Життя нового і нових надій.

І я впаду в нестямі на коліна,

І руки простягну до тебе, і на

Тебе покличу вголос… Але ти?

Що скажеш ти тоді?

Чи, може, й

Пошлеш мене веселу звістку

Твоїм забутливим і потайним друзям,

Що тричі одрікалися від тебе?

І поки я, не тямлячись від щастя,

Носитиму по людях любу провість,

Ти підеш панувать в нову країну

І на землі збудуєш рай

Для себе і для тих, кого покличеш.

Чи буде ж місце там для Магдалини?

Однаково, аби вчинилось диво!