1 мин
Слушать(AI)Станси
1.
Ще досить простору між сосон зсутенілихі тиші гострої, щоб зранить сонне тіло.
Ще неба досить, щоб його зчорнить,ще так далеко та осудна мить,що все тобі здається геть можливим:минеться сум, і будеш ти щасливим,запахне м’ята, чебрик зацвіте,і ти перо ще знайдеш золоте…2.
Крайнебо тут під самою стопою,і м’яти жмут холодної з тобою,язик струмка, приречений на схлип,тебе гука ступнуть рішуче вглиб.
Куди ще глибше, коли ти в усьому:нема й піщинки, що була б окремо,в усьому ти, як дух, як серцевина,і множишся на все ти похвилинно.***
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Читаючи «Божественну комедію» Данте Аліґ’єрі
Тут мова лиш заводить нас в обман: Бо наш словник ще дуже невеликий, І розум завузький збагнуть цей стан Данте1
Дно
Святкову блакить лиш відтінюють хмари,що разом із небом за обрій пливуть І дно прозира крізь промоїни й шпари,і видно камінчики круглі, як ртуть Мені відкриттям об’явилась безодня:в союзі із спокоєм дух воскресав,поволі тепліло повітря х...
Гаряча дорога
Розторочивсь поділ сорочки,бо пльондравсь довго по росі:на литках споришу листочки,під п’ятами гаряча сіль Тепло твоє земля вбирала,за пазуху ти землю клав,і крізь сорочку проросталипір’їни бліднуватих трав В тобі ставало більш земного,в...
“Червінні дні грибного духу”
Червінні дні грибного духуповолі скресли, без знаку,торкнувшись легко тільки слухулетючим шерхотом в листку З глибоких нуртовинь небеснихчи, може, з пам’яті — уразлетке «курли» чомусь воскресло,не розтривожуючи нас Ми вільно з хрупотом к...