Піхотинець

Душа відділилась від

Ще там, на майдані міськім.

Врочиста така, білокрила,

Літає і в’ється над ним.

А тіло, струнке і спокійне,

Ступає в холодних рядах.

Довіку його не

Ні сумнів, ні згадка, ні страх.

І радісно духу дивиться,

Як тіло тяга кулемет,

Стискає гарячу

І вперто повзе наперед.