·
2 мин
Слушать

Розщіп

Пом’якшений до сліз снувався голос вітру,а в пучці вказівній дрімав вогонь досвітній,і тіні на стіні писали розпач свій,і книга на столі лежала, мов

Майбутнє не ввімкнеш і не освітиш долі,хіба сліпим перстом ковзнеш по

І думка ледь жива у сонному розсоліздригнеться — спалахне на мить вогонь в

Струсне електрострум єством, і зрине згадка;з іконою в руках йде боса мати в ніч,а стовп вогню упав на Прип’ять, наче кладка,щоб в небуття життя пішло на сто

Йде мати — на руках у неї Божа

Кого хто рятував — подосі не збагну?..

Бо простір розірвавсь і розщепився атом,а промінь у руках ікону

І розчахнувся зір; поміж очима

Святого лику того докупи не

І рветься пополам мій вигук: — Ма-мо…

І лускає пітьма, щоб спалахнуть на мить…***

0
0
46
Подарок

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…
Другие работы автора
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Сегодня читают
Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.