2 min read
Слушать

Чорнотроп

Здригнулася струна від променя тонкого,зневажений від всіх сніг ще білів як міг,і колесо дзвінке мережило дорогу,якою вовни жмут в чотири лапи біг.

А-а-а… Світлість на лиці від дерева гінкого,і мед на язиці від слова молодого.

Під чоботом зело пробилось ворушке,щоб швидше я ступав, бо нині все швидке.

Кораблик рветься з рук, членується насіння,загострена вода заломи обтина,і в мур один стають, розламуючись, стіни,щоб ім’я перейнять летюче, мов луна:

Ма-рі-я!

На довжину струни воно бринить прозоро,і хмару прихиля до обрію біжку,і кущиком трава збігає з косогорууславити тебе, бо ти — вода в струмку.

Вже голос губить жар, а крила гублять пір’я,і зір не осягне відлунених висот,де літери горять нетліючим сузір’ям —не прокричать мені, бо тиші повен рот.

І шепітно, мов пух, я здмухую імення,хоч крику повен рот — його не проковтнуть;

О весно!

Я прийняв твоє благословення,коли через сніги проклав невірну путь.***

0
0
13
Give Award

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Как гоблин свою монетку искал
Бодхисатва
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+