Чорнотроп
Здригнулася струна від променя тонкого,зневажений від всіх сніг ще білів як міг,і колесо дзвінке мережило дорогу,якою вовни жмут в чотири лапи біг.
А-а-а… Світлість на лиці від дерева гінкого,і мед на язиці від слова молодого.
Під чоботом зело пробилось ворушке,щоб швидше я ступав, бо нині все швидке.
Кораблик рветься з рук, членується насіння,загострена вода заломи обтина,і в мур один стають, розламуючись, стіни,щоб ім’я перейнять летюче, мов луна:
Ма-рі-я!
На довжину струни воно бринить прозоро,і хмару прихиля до обрію біжку,і кущиком трава збігає з косогорууславити тебе, бо ти — вода в струмку.
Вже голос губить жар, а крила гублять пір’я,і зір не осягне відлунених висот,де літери горять нетліючим сузір’ям —не прокричать мені, бо тиші повен рот.
І шепітно, мов пух, я здмухую імення,хоч крику повен рот — його не проковтнуть;
О весно!
Я прийняв твоє благословення,коли через сніги проклав невірну путь.***
Павло Мовчан
Other author posts
Невже ж навіки
Схлинання співу калинового,спливання крові в золоте,кричання зручене з тривогою:щось в святі чиниться не Римується вже відчай з вічністю,у горлі крик сучком загвинчено,дороговкази покаліченізагналися у землю виклично І ніби струни, в міз...
Дводільність
Однодільний і світ —так чому в роздвоєнстві дні минають,між долонями сосна нестримно росте,захват криком вуста розтискає —затікає повітря густе Так навіщо жалю завдавати —довжить ніч і скорочувать день,і виходить на пруг, як на страту —б...
Оселя
І оком не зглянути — поле та поле далеке,і пада з крила на крило споловілий лелека:хитнеться земля то ліворуч, то піде праворучма вгору,під шаром повітря пульсує прожилка прозора — Хвала усевладній сподіваній волі,що день заопуклює на видноко...
“Від листопаду вседенного”
Від листопаду вседенного,від неба надто голубого,від яблука — така студінь,що, наче кригу, власну тіньб’єш закаблуком — і Яка холоне жовта мить В бадиллі жил, в загуслій крові,в очах — дрімає жар любові,а в голосі — густі Сніги, о д...