1 min read
Слушать(AI)Індустріальний сонет
Сто чорних димарів на Батьківщині.
Сто світлих гімнів рідної землі!
Прощай, ганьба, і сором, і жалі!
Цивілізована держава моя нині.
Сто гордих колосів над збіглими віками.
Сто гордих дум на гордому чолі!
Це квітне сталь, як перший цвіт землі,
Це я навчився мислити руками.
Ти чуєш,
Дніпре, ріко-хліборобе!
Ще перший розум наш — Сковорода Григорій
До тебе йшов у думнім щасті-горі,
І я прийшов, душі моєї вродо,
Приніс дари тобі на синьому світанку:
Сто димарів і поле-колисанку.1957
Вінграновський Микола
Стихи Вінграновського Миколы. 1936—2004. Советский и украинский писатель-шестидесятник, кинорежиссёр, актёр, сценарист и поэт. Заслуженный деяте
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
“Почапали каченята”
Почапали каченятата по чаполоті,каченята-чапенята:сухо нам у роті В білих льолях сплять лілеї,чапленя на чатах Ці лілеї — дрімолеї,а ми — каченята Свого дядька ми приспали,і тата, і маму,діда-качура поклалиспати в красноталу
Повернення до Львова
IДесь далеко-далеко, що лиш слово домове, Десь глибоко-глибоко в стародавньому дні, Обізвався твій голос, моє місто-любове, Твоє ніжне крило пролітає в мені
“Іде кіт через лід”
Іде кіт через Чорнолапо на обід Коли чує він: Його біла підзива
Квітень
На крилах журавлів весна вже сушить весла, Загомоніли про життя діди, І на стежин пахучі З снопів тополь тече зелений дим