Повернення до Львова

IДесь далеко-далеко, що лиш слово домове,

Десь глибоко-глибоко в стародавньому дні,

Обізвався твій голос, моє місто-любове,

Твоє ніжне крило пролітає в мені.

В цьому нашому світі, у плинкім нощеденні,

В цьому нашому світі, де доля терпка,

Моє місто-любове, нам з тобою

І світанок Данила, і вечір Франка.

Доки сняться нам сни, доки сняться нам

І марнота марнот по душі не снує,

Моє місто-любове, дорогі нам

Ті, хто десь за тобою, ті, хто зараз тут є!

IIНа маленькій планеті у великому

Сходить вечір на сине, на сизе й сумне.

На шовковому вальсі, на блакитному

Як давно і недавно ти любила мене.

Як раптово в хвилини блакитношовкові,

Іще рух! іще крок! іще подих грози!

Зацвіли твої пальці першим цвітом любові,

Зацвіли твої очі першим цвітом

Відчорніли в саду переспілі пасльони,

Ззимували сніги ув обійми

Та порожні мовчать на цепах телефони,

Та над ними порожні летять

На маленькій планеті у великому

Сходить вечір на синє, на сизе й сумне.

На сивавих дощах в сполотнілому

Як далеко-давно ти любила мене…1971