1 min read
Слушать(AI)Натхнення
Такий бува момент, що в серці полумінь пече,напруга почуваннів межі розрива,злітають блискавки з осяяних очей,та іскрами думок палає голова.
Немов льоди душі твоєї попливли бувиш,підносять слова щиріш і правдивіш,мов квіт зарання, відімкнеться серця глиб.— Тоді стає брехнею кожен вірш.19 і 20 травня 1932
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Батьківщина
Жовті косатні цвітуть на мокрих луках,як за днів дитинства, в кучерявій млі Вилітають ластівками стріли з лука,білі стріли літ Оси золоті в чарках троянд розквітлих,мокрі зорі куряться під сизий вечір Ще горить твоєї молодості світл...
Шум
Шумить і шамотить шумка шума,шум прибирає, як весною повінь,і кожен лист на дубі шуму повен Здіймає шлик із голови чумак Шпарка шурнула шурубура шуру,мов малахай, маха майном у майі розвіває все кругом украй,що людям аж мороз іде за шкур...
Екстатичний восьмистроф
Шумлять у скринях зеленаві зерна льону,масний і теплий пил вирує у олійнях Щораз в корявих липах спалахне прокльономдуша зелена, гнівна і незаспокійна Черві не піддається буйний струм життєвий,з дерев зелені іскри дятлі крешуть Зорі...
Калина
Калина похилилась вниз,мов ягода росте червоне слово Весні окриленій молись,карбуй на камні пісню калинову Та промінь сонця, мов стріла,проколе слово і проріже камінь,і лиш калина, як цвіла,цвіте щороку листям і піснями 9 березня 1935
