1 мин
Слушать(AI)Портрет теслі
Він був закоханий в мистецтво і мистець в коханні,тесав церкви стрілчасті й чарував жінок,тесав слова натхненні й на скрипці грав квітчастій.
Горіли молодиці і дівчата в п’янім щасті.
Ой, не одна згубила з них вінок!
Коли умер, лишились його твори:дзвінкі пісні й церкви сріблистобанні.
Дяки співали, і співали хори,церкви були в смеречину убрані.
Ой, голосило в кучерявий ранокдванадцять найкращих коханок.4 квітня 1935
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Веретено
Стрільчастий день, прозорий холоді вся невпійманість краси Широко креслиш пісні коло Ех, пахне ранок Срібло й синь
Малий гімн
Стріла намірена до льоту,струна настроєна до гри Червоні зорі, мов монети,в калитці вечора лягли А серце Серцю лиш п’яніти,тремтіти і кохать йому
Чортівський брідж
В маленькій, біленькій хатині сон мрії колише в колисці дитині По усточках сонних, мов тіні по сіні, блукається усмішки брижа Лиш сутінків рожі в кімнаті закляті кладуться на “завтра” й на “нині” Навколо колиски чортів чотирьох посі...
Смерть Гете
Відчини, мій Фрідріху, вікно,хай погляну на широкий світ Бачу чорне незбагненне дно,а над ним золототканну сіть Привиди кружляють наді мною,постаті, що їх колись творив Прилітають з правдою сумною,що останній буде цей мій зрив