1 min read
Слушать(AI)Уривок
Боюсь згасити світло лампи,бо може стати ще страшніш,і ніч, розкладена на ямби,у серце вбилась, наче ніж.
Ніяк заснути!
Кличуть півні,годинник б’є, і місяць лине.
Мій сон, мій голос неспокійнийв моїй трагічній Батьківщині.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Гімн життя
Іди в ночі, мій друже, іди вночі на груньі серце, що в утомі, ти приложи до хвої,по місяця чолі рукою пересунь,а може, тиша тугу поволі в тобі вкоїть Усі твої маріння, усі думки замовкнуть,вже бур’яном для тебе не є рудий храбуст,уже глядиш і...
Щастя
З усіх людей найбільше я щасливий,будую білий калиновий міст Мій дім скляний не з казки, лиш правдивий Великої моєї філософіїтакий безглуздий зміст Не заплачу стражданню й горю мита,люблю риск, небезпеку й сум’яття
Сад
Біологічний вірш у двох відмінах1Тріпочуться слова, мов бджоли на дощі,вривається розмова, ледве розпочата,спалахують думки й ховаються мерщій,і погляд, мов метелик, ясний і крилатий Кімната нам заміниться в квітчастий сад,і сплетемось, обняв...
Зелена Євангелія
Весна — неначе карусель,на каруселі білі коні Гірське село в садах морель,і місяць, мов тюльпан, червоний Стіл ясеновий, на століслов’янський дзбан, у дзбані сонце Ти поклоняйся лиш землі,землі стобарвній, наче сон цей
