1 min read
Слушать(AI)Моя любов
Вона так гарна, сяє
Святою, чистою красою,
І на лиці яріє
Любові, щирості, спокою.
Вона так гарна, а
Так нещаслива, стільки
Знесла, що квилить лихо
В її кождіській пісні стиха.
Її пізнавши, чи ж я
Не полюбить її сердечно,
Не відректися власних втіх,
Щоб їй віддатись доконечно?
А полюбивши, чи ж би
Я божую її
Згубити з серця, мимо
Терпінь і горя аж до гробу?
І чи ж перечить ся
Тій другій а святій
До всіх, що ллють свій піт і кров,
До всіх, котрих гнетуть окови?
Ні, хто не любить всіх братів,
Як сонце боже, всіх зарівно,
Той щиро полюбить не
Тебе, коханая Вкраїно!27 іюня 1880
Іван Франко
Стихи Івана Франко. (27 августа 1856 — 28 мая 1916) — украинский писатель, поэт, учёный, публицист и деятель революционного социалистического дв
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Хлібороб
Гей, хто на світі кращу долю має, Як той, що плугом святу землю оре Святую землю в банку заставляє, В довги впадає, як в бездонне море,
Пісня і праця
Пісне, моя ти сердечна дружино, Серця відрадо в дні горя і сліз, З хати вітця, як єдинеє віно, К тобі любов у життя я приніс
Поезія
В житті, мов на шляху, лиць сотні стрічаєш, Та в поспіху їх безучасно лишаєш Часом лиш попадесь лице характерне, Що взір поневолі до себе приверне
«Гріє сонечко! Усміхається небо яснеє»
Гріє сонечко Усміхається небо яснеє, Дзвонить пісеньку жайвороночок, Затонувши десь в