3 min read
Слушать

Братові й сестрі на спомин

Мені в сю ніч приснився ясний місяць,високе небо, вільний винокол.

Блакитне світло сяло і тремтіло,немов огонь таємний чарівниці,а над тополею зоря світила,моя зоря, що скрізь мені сіяла,поки мене не замкнуто від неїв камінній клітці в чотирьох стінах.

Мені приснилась, друзі мої рідні,безсонна ніч одна, що так давно минула,та не забудеться вона повік.

В той час була для мене скрізь весна,вона була і в серці, і в природі,блакитні й білі проліски цвіли,і я втішалася весняними квіткамитак, мовби всі вони росли для

І я тоді жила.

Безсонні ночі минали швидше,ніж у сні коханім, снувались думи,пролітали мрії, а спогади з надіями спліталисьв один вінок, були там лаври, квіти…були й терни, я потім те дізнала,тоді ж не чула – ніч зачарувала.

Ти знаєш, сестро, як блакитна нічкабентежить серце, думку

Не спи, не спи! – говорить ясний місяць, –бо як заснеш, я промінь наведу,немов стрілу, і встрелю в сонне око, –присняться марища бліді і невиразні,жах стисне серце і розбудить вмить.

Не спи, не спи, тебе я очарую,і наяву побачиш дивний сон».

Чи знаєш, брате, як лагідна зіркаговорить:

Погаси робочу лампу,покинь книжки, забудь свою роботу,поглянь на мене і згадай ті зорі,що десь далеко, там, у парі сяють,я завжди в них дивлюсь, мов у свічада,в таку блакитну нічку, як оця».

Мої кохані, я б сказала вам:не слухайте отих речей підступних,та знаю, що даремне згине рада,бо я сама собі її давалаі власна рада марне загубилась.

У тую нічку, що давно минула,що я тепер побачила у сні,я довго слухала розмову чарівнуясного місяця й лагідної зорі,а серце стукотіло так раптово,а думи ткали безконечну тканку,мережану при сяєві блакитнім,аж поки сяєво зробилося рожевим,тоді у серці якось обізвалось,мов жайворонка спів, виблиснуло, мов

Коли ясне весняне раде сонцемалу кімнату рясно освітило,то на столі на білому паперівиразно рівні щілочки

Про що були мої думки й писання,не буду вам казати, друзі рідні, –бо в вас, наперекір сумним очам,прорветься гама непокірна сміху,і буде жаль мені на сльози, вам на сміх.

Тож не питайте, що мені іщепримріялось в блакитному сіянні.

Мені в сю ніч приснився місяць ясний,високе небо, вільний винокол…

0
0
106
Give Award

Леся Українка

Леся Українка. 13 (25) февраля 1871 — 19 июля (1 августа) 1913) — украинская поэтесса, писательница, переводчица. Автор стихов: Ой здається не ж…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+