Моє вікно
Моє вікно.
Перекреслене рамами.
Обплетене вітами яблунь,обліплене листям.
Воноз шматками блакитісклом облите.
На ньому, мов шаблі,танцюють блискавки дзвінколезі.
Йому належитьчерез квадратисвітло цідити в кімнату,вихлюпувать з сірих стінвсе темне на вулицю.
Моє вікно — то кін,де я роль головну виконую.
Я часто бачу, як воно плачеі журиться.
Коли я спочиваю,воно блукаєсонними вулицями,освітлене лампою,обліплене листям,воно витягує з нічної тванізірчасте намисто,дукачем — місяць раннійі висипає в жменю моїй коханій.
А на світанні,стомлене і веселе,воно приносить мені сонце багряне,кладе на обличчя,мої очі лоскоче й шепоче:— А вже
Моє вікно відапро мої радощі і біди.
Я до нього тулю чолоі зір бентежний.
Моє вікно склом обмежене,проте не завішене шторами.
Моє вікно — то моя душа прозора.
Люди, загляньтев моє вікно!***
Павло Мовчан
Other author posts
Балада про пташку
Замисленим запахом льон засинів,і вибухли соняхи — у далині,і певність на Вічність вода засвітилау нуртах глибоких, блакиті горнилах Сиди, пий меди молоді з соломинки —дароване літо усім для зажинку Нехай спочиває душа під вербою,що з ду...
До літа
Споруднику пахощів, служителю квітки,на лицях у тебе вогніють нагідки,видмухуєш звуки лункі в соломинку,вимочуєш в річці надуту хмаринку Накинувши оком лукавим на воду,на хвилі біжучій змальовуєш вроду І все тобі мало омани й ошуки:даєш ...
Гірка Марія
Вертаю у себе, як річка з розливу,прискоривши в руслі життя течію А був же широким… А був же й щасливим,коли відчував всю безмежність Ніхто не спиняє мене, не гукає —ні ясен, ні шпиль, а ні ти на шпилі,лиш слово високе приховує каміньта ...
Шляхи Данте Уривок із поеми
Красна велич руїн, — розімкнулася пам’ять,увіходимо ми в храм щорічних скорбот,де тинька обсипається, світяться плями,чорнота проступає крізь шар позолот Непомітно павуття вдихаєш в легені,чорним ниттям з грудей видихаєш печаль Під ногам...
