1 min read
Слушать

Дорогою стріли

Шалений лет — і потяг

Кривого Рога димарі червоні.

Вони услід рвонулись, наче коні,

І стали.

Й попливли у далину.

І знову лет — крізь відстані, крізь ніч,

Крізь кіммерійство, скіфство, половецтво,

І потяг мчить, немов стріла ловецька,

І цілий всесвіт падає навстріч.

Куди цей лет? — мовчить німа пітьма.

Якби ж під неї зазирнуть могли ми!..

У вічність обсипаються могили

Ні відгуку, ні просвітку нема.

Дорогою стріли віки пройшли

Всі формули, всі знаки постирали.

Дорогою стріли, де йшли воли,

Загвинчуємось в космос по спіралі.

0
0
23
Give Award

Мозолевський Борис

Стихи Мозолевського Бориса. (4 февраля 1936 — 13 сентября 1993) — советский и украинский археолог и литератор, кандидат исторических наук. Автор…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Рудбекия (Золотые шары)
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+