1 мин
Слушать(AI)Моя царівна
А я так кохаю, кого і не знаю, — Далеку царівну. А.
Тобі одній, намріяна царівно,
Тобі одній дзвенять мої пісні;
Тобі одній в моєму храмі
Пливуть молитви і горять огні.
Моє життя веде мене нерівно
То на вершини, то в яри страшні,
Та скрізь душа співає
Про очі безтілесні і ясні.
У городі, де грають струни п’яні,
Де вічний шум, де вічна суєта,
Я згадую слова твої неждані.
І серед поля, на яснім світанні,
Коли ще сном охоплені жита,
Душа тебе, тебе одну віта.1911-1918
Рильський Максим
Стихи Максима Рильського. 1895—1964. Украинский советский поэт, переводчик, публицист, общественный деятель, лингвист, литературовед. Автор стих
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Сонет
Scorn not the sonnet, critic WordsworthСуворий Дант не зневажав сонета; Петрарка в нім кохання виливав; Кохався в грі його творець Макбета; Про сум гіркий Камоенс ним співав
Сонет нудьги й бажання
Немає гірш, як буть собі нудним: Не гіркість яду — кислощі цитрини, Не розмахи в оркестрі огнянім, А квиління фальшиве мандолини
“В глибокому затоні”
В глибокому затоні, Далеко од Цвітуть лілеї сонні, І тихо круг лілей
Філософ
В маслиновім гаю, поважною ходою, Хвилясті одяги нап’явши ябияк, Снують філософи, лише один На місці, думкою охоплений новою