1 мин
Слушать(AI)Душа обважніла як жорна
Душа обважніла, як жорна,
В полоні страшного і злого.
Земля благодатна і
До решти знеснлила ноги.
І от її знов
Хода круторої пари.
І серцю, як перше, є
Стрічати вечірню отару.
Лише ковалі невсипучі,
Куючи від сходу до
Металь небувалий, сліпучий,
Ворожать майбутні походи.
Ольжич Олег
Оле́г О́льжич (настоящее имя — Оле́г Алекса́ндрович Канды́ба, укр. Олег Олександрович Кандиба; 1907—1944) — украинский археолог, поэт и переводч
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Ольвієць
Годi I лiру кидаю на барсову шкуру Серце ледаче давно — як фiал без вина Пiнявий трунок щасливо допито до дна,
Нащо слова Ми діло несемо
Нащо слова Ми діло несемо Ніщо мистецтво і мана теорій Бо ж нам дано знайти життя
Межа
По рівній грані двох світів ідеш, Що, наче скло, невидима і гостра І тягне, рве глибинами без Одкрите серце ненаситний простір
Пророк
Не сняться літа дитинні, Не маряться дні юнацькі Дівчата з горбів Давно не сходять до танцю
