Людмилі Б. присвячується…
Киця, твоє “Кохаю” —
Повітря для мене!
І сенсу я не маю
Як жити без тебе.
Твої пристрасні губи —
Це вогонь для мене.
А ніжні твої руки —
Аж іскри із мене!
Твоя, Сонечко, ніжність —
Ні з чим незрівняна.
А краса твоя, Киця,
Ну просто незнана!
Доброта твоя, Зая, —
Таку рідко знайдеш.
А рішучість, кохана, —
Не відразу збагнеш!
Кицюня, маєш гумор —
Ще треба повчитись.
А кмітливий твій розум —
Ним тільки гордитись!
Твоє, Сонце, волосся —
Йому ціни немає,
Мов золотом, Рибко,
День, і ніч воно сяє!
О, моя незрівнянна,
Ти завжди будеш жадана,
І мною палко кохана,
Єдина моя, Кохана!
15.09.10
© Тарасенко Віктор
