1 мин
Слушать(AI)Хтось метнув неминучу стрілу
Хтось метнув неминучу стрілу.
Захиталось струнке оперіння,
І, негаданий креслячи лук,
Під ногами тікає каміння.
Заступило веселкою зір.
Чисті барви на диво веселі.
Замість неба, і міста, і
Небувалі пливуть акварелі.
Ти, що мечеш всі стріли, один,
Тільки ласка — стріла твоя злотна:
Замість жаху бездонних глибин
Дать уздріти барвисті полотна!
Ольжич Олег
Оле́г О́льжич (настоящее имя — Оле́г Алекса́ндрович Канды́ба, укр. Олег Олександрович Кандиба; 1907—1944) — украинский археолог, поэт и переводч
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Піхотинець
Душа відділилась від Ще там, на майдані міськім Врочиста така, білокрила, Літає і в’ється над ним
Незнаному воякові уривок з редакції 1940 року
Ольжич Олег – Незнаному воякові (уривок з редакції 1940 Багато нам вогників кволих На всяких трясовинах квітло У мряку сьогодні й
Пророк
Не сняться літа дитинні, Не маряться дні юнацькі Дівчата з горбів Давно не сходять до танцю
Сестра а другому — мати
Сестра, а другому — мати Містечко — як сіра твань Товаришу мій, брате, Горіння одних бажань