Карнавал
Гики, та гуки,
Та звуки цимбал.
Сьогодні в мадяр карнавал.
Вулиця валом валить,
Вирує, реве, карнавалить.
Гуляй.
Виноградар зібрав урожай.
В центрі бочку везуть із
Розцяцьковану, у квітках.
Дівчата на ній
У білих сидять сорочках.
Розмальовані в них обличчя,
Кухлі в руках з вином.
Язичницький буйний
У вулицю б’є напролом.
Ілонка на бочці, п’яна,
Вакханка моя молода,
Гукає мені,
Шандор, іді сюда!
Матір я уласкаю,
Батька одуриш ти,
Глянь — я уся палаю,
О,
Марія!
Прости.
Будемо,
Шандор, пити,
В бункері повно вина.
У світі нам двічі не жити
Сервус!
До дна!
Що тільки можна віддати,
Все я тобі віддам.
Голу мене
Будеш, як Єву Адам”!
Цимбали, та гики, та гуки
П’яна в очах каламуть.
Чорні натруджені
Білих вакханок несуть.
З0 вересня 1945 р.,
Мор
Олесь Гончар
Другие работы автора
Сцена в степу
А найприкріше для мене, Що свідків тоді, як на зло, Цієї страшної У мене в степу не було
Моравія
Колись тут ходили брати із Солуні, І слово рум’яне, як те немовля, У крижмо зелене, в розгорнуте Приймала уперше оця земля
Україна
Україна — плантаторське поле, Україна — лиш ярем скрипіння, Україна — плачі й голосіння, Які не вщухають ніколи
Брати
Свою землю, далеку, святу, Не забудем до згуби Як матроси в чужому порту, Ми тримаємось купи